«Похід на Царгород» Олександр Олесь: текст вірша, аналіз

31 жовтня 2025 р.•

«Похід на Царгород» — один із найяскравіших віршів зі збірки Олександра Олеся «Княжа Україна». Твір розповідає про легендарний похід князя Олега на Царгород (Константинополь) у 907 році. Це історична поезія, що оспівує хоробрість, винахідливість та дипломатичну мудрість українського князя, який зумів здобути перемогу не лише силою зброї, а й розумом.

Текст вірша «Похід на Царгород»

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує

Крамом, зброєю, вином.

Вдень він вуликом здається,

А вночі — чудесним сном.

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торговці-люде

Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

«Хоч не їдь! Одурить, скривдить!»

Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучити Царгород.

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?

Гнуться щогли кораблів?

О, хіба згорнути крила

Важко, довго для орлів?

І гуртом за весла взятись,

Разом взятись і гребти…

Море, море! І в негоду

Любе сміливому ти!

Так три дні плили по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгороду,

Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на берег

Витягати кораблі.

«Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі».

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

«Ой повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!»

Зашумів-повіяв вітер,

Покотилися вози.

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів.

«Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!»

«Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І здається, ми братами

Станем з лютих ворогів

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше, як півсотні,

Їх нараз у місто йшло»

Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

На воротях Царгороду

Князь Олег свій щит прибив.

На воротях Царгороду

Український щит висів!

Аналіз вірша «Похід на Царгород»

Історична основа: Вірш базується на реальній історичній події — поході князя Олега на Константинополь у 907 році. За літописними свідченнями, Олег справді здійснив успішний похід, який завершився укладенням вигідного торговельного договору.

Тема: героїка давньоруської історії, хоробрість, винахідливість та дипломатична мудрість українського народу.

Ідея: уславлення мужності пращурів, їхньої здатності захищати свої інтереси як силою зброї, так і розумом; гордість за історичне минуле України.

Композиція: Вірш має чітку сюжетну структуру:

Експозиція: опис Царгороду, проблема кривди українських купців
Зав'язка: рішення Олега йти в похід
Розвиток дії: плавання морем, зустріч із перешкодою (ланцюги)
Кульмінація: винахідливе рішення — кораблі на колесах
Розв'язка: укладення договору, щит на воротях

Художні засоби та поетична майстерність

Олександр Олесь використовує багатий арсенал художніх засобів:

Епітети: «дивні вежі», «славний Царгород», «українські байдаки», «лютий Олег», «грецькі береги»
Порівняння: «Вдень він вуликом здається, А вночі — чудесним сном», «море диха, як живе», «летять до них орли» (про кораблі)
Метафори: «ллється хвилями народ», «згорнути крила для орлів» (про кораблі)
Персоніфікація: «море диха», «вітер зашумів-повіяв»
Риторичні запитання: «О, хіба згорнути крила Важко, довго для орлів?»

Ритміка та мелодійність: Вірш написаний хореєм — це надає оповіді динамічності, легкості сприйняття та пісенності. Римування перехресне (АВАВ), що створює музичний ефект.

Образ князя Олега

Олександр Олесь створює яскравий образ князя-воїна та князя-дипломата:

Князь-захисник:

Олег не байдужий до кривди своїх купців: «І Олег, на греків лютий, Став збиратися в поход»
Він захищає інтереси свого народу
Прагне забезпечити вільну торгівлю для українців

Князь-стратег:

Коли греки перекрили вхід у пристань ланцюгами, Олег не відступив
Знайшов винахідливе рішення — поставив кораблі на колеса
Це «невидане» диво злякало ворогів

Князь-дипломат:

Олег не руйнує Царгород, хоча має таку можливість
Укладає вигідний мирний договір
Забезпечує безпечну торгівлю для своїх купців
Обмежує кількість озброєних купців, щоб не викликати підозр

Це образ мудрого правителя, який перемагає не лише силою, а й розумом.

Символіка щита на воротях

Найважливіший символ твору — щит Олега на воротях Царгороду:

На воротях Царгороду
Князь Олег свій щит прибив.
На воротях Царгороду
Український щит висів!

Цей щит символізує:

Перемогу — Олег переміг могутню Візантію
Славу — ім'я українського князя прославлене
Захист — щит оберігає інтереси українських купців
Гордість — український народ може пишатися своїми пращурами
Рівність — Україна та Візантія тепер партнери, а не ворогии>

Повторення останніх рядків підкреслює значущість цієї події для української історії.

Історичне значення твору

«Похід на Царгород» — це не просто історична оповідь, а урок для сучасних поколінь:

Захищати свої інтереси — Олег не змирився з кривдою купців
Бути винахідливим — коли перекрили вхід водою, поїхав сушею
Перемагати розумом — договір вигідніший, ніж руйнування міста
Пам'ятати історію — знання минулого дає силу в сучасності
Пишатися пращурами — українці завжди були сильним, хоробрим народом

Олександр Олесь писав цю збірку, щоб українське юнацтво знало свою історію, пишалося нею та училося на прикладах мудрості і хоробрості предків.