«За Сибіром сонце сходить»: читати історичну пісню про Кармелюка
27 січня 2025 р.•
«За Сибіром сонце сходить» - це українська історична пісня, яка розповідає про життя та боротьбу Устима Кармелюка, легендарного народного месника, який боровся проти соціальної несправедливості в першій половині XIX століття. Пісня відображає настрої селянства та їхню боротьбу за справедливість.
Текст пісні «За Сибіром сонце сходить»
За Сибіром сонце сходить…
Хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх долю —
Сам гірко заплачу!
Як згадаю про їх долю —
Сам гірко заплачу!
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх долю —
Сам гірко заплачу!
Як згадаю про їх долю —
Сам гірко заплачу!
Продовження тексту
Куди піду, подивлюся —
Скрізь багач панує,
У розкошах превеликих
І днює, й ночує.
У розкошах превеликих
І днює, й ночує.
Скрізь багач панує,
У розкошах превеликих
І днює, й ночує.
У розкошах превеликих
І днює, й ночує.
Убогому, нещасному —
Тяжкая робота,
А ще гіршая неправда —
Вічная скорбота!
А ще гіршая неправда —
Вічная скорбота!
Тяжкая робота,
А ще гіршая неправда —
Вічная скорбота!
А ще гіршая неправда —
Вічная скорбота!
Зібрав собі славних хлопців…
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Завершення пісні
Чи хто іде, чи хто їде,
Так час нудно ждати,
Що не маю пристанища,
Ані свої хати.
Що не маю пристанища,
Ані свої хати.
Так час нудно ждати,
Що не маю пристанища,
Ані свої хати.
Що не маю пристанища,
Ані свої хати.
Асесори, ісправники
За мною ганяють, —
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
За мною ганяють, —
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
Зовуть мене розбійником,
Що людей вбиваю, —
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
Що людей вбиваю, —
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
З багатого хоч я візьму,
Убогому даю;
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
Убогому даю;
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
Історичний контекст
Пісня створена на основі реальних подій повстання Устима Кармелюка (1787-1835), який став символом боротьби селян проти соціальної несправедливості. Кармелюк діяв на Поділлі та Волині у 1813-1835 роках.
Повстання Кармелюка було частиною більшого руху селянських повстань, які охопили Україну після скасування кріпосного права в Австрійській імперії та наростання соціальних конфліктів у Російській імперії.
Кармелюк став народним героєм завдяки своїй справедливості - він грабував багатих панів, але допомагав бідним селянам, що відображено в пісні.
Тематика та ідея
Соціальна несправедливість - основна тема пісні. Автор показує контраст між життям багатих панів, які живуть у розкошах, та бідних селян, які працюють важко і страждають від неправди.
Боротьба за справедливість - Кармелюк представлений як народний месник, який бореться проти соціальної нерівності. Його дії оправдані необхідністю захистити бідних.
Туга за рідним домом - мотив втрати рідного дому та сім'ї через переслідування влади. Кармелюк не може повернутися до нормального життя через постійні переслідування.
Художні особливості
Повторення - кожна строфа закінчується повторенням останнього рядка, що створює ритмічність та підкреслює важливість основних ідей.
Контраст - поет протиставляє життя багатих та бідних, показуючи соціальну нерівність: «Скрізь багач панує, у розкошах превеликих» проти «Убогому, нещасному — тяжкая робота».
Народна мова - пісня написана простою, зрозумілою мовою, що робить її доступною для широких мас селянства.
Діалогічність - Кармелюк звертається безпосередньо до слухачів, створюючи ефект присутності та співчуття.
Соціальна проблематика
Пісня розкриває кріпосне право та його наслідки для селянства. Кармелюк, повернувшись з Сибіру, не може знайти місце в суспільстві через соціальну несправедливість.
Автор критикує систему правосуддя - асесори та ісправники, які переслідують Кармелюка, самі вчиняють більше злочинів, ніж він.
Пісня показує класову боротьбу як єдиний спосіб досягти справедливості в умовах соціальної нерівності.
Значення для української культури
Пісня стала частиною народної пам'яті про боротьбу за соціальну справедливість. Вона передавалася з покоління в покоління як символ опору проти гноблення.
Твір вплинув на розвиток української літератури - теми соціальної несправедливості та народного месництва знайшли відображення в творах Тараса Шевченка, Івана Франка та інших письменників.
Пісня залишається актуальною і сьогодні, оскільки піднімає вічні питання справедливості, рівності та боротьби за права людини.