«Енеїда» Вергілія: літературний паспорт

Автор: Публій Вергілій Марон

Літературний рід: епос

Жанр: поема

Тема: розповідь про життя та діяння родоначальника римського народу - троянця Енея, сина богині Венери та Анхіса.

Ідея: прославлення троянської та латинської мужності; уславлення роду Юліїв та імператора Августа.

Головна думка: шляхетна мета, мужність і вірність обов'язку допомагають здолати будь-які труднощі та досягти призначення.

Композиція: 2 частини, кожна частина - 6 книг (загалом у творі 12 книг). Книги І—VI - розповідають про мандри Енея після падіння Трої; книги VII—XII - опис боїв у Італії та заснування Риму.

Еней - троянський князь, син богині Венери, головний герой поеми. Він уособлює мужність, вірність обов'язку та любов до батьківщини, готовність жертвувати особистим щастям заради вищої мети.

Дідона - цариця Карфагена, коханка Енея. Вона символізує силу кохання та трагедію розлуки, жертву особистих почуттів заради долі.

Пророчиця Сивілла - провідниця Енея в підземне царство, яка допомагає йому дізнатися про майбутнє та пройти випробування.

Анхіс - батько Енея, який супроводжує сина в подорожі та дає йому мудрі поради, розкриваючи таємниці майбутнього.

Цар Латин - правитель Лаціуму, батько Лавінії, який приймає Енея як союзника та майбутнього зятя.

Лавінія - дочка царя Латина, майбутня дружина Енея, символ миру та об'єднання народів.

Турн - ватажок рутулів, ворог Енея, який бореться за руку Лавінії та представляє перешкоди на шляху до заснування Риму.

Поема «Енеїда» була написана Вергілієм за наказом імператора Октавіана Августа. Твір мав на меті прославити Рим та його правителя, показавши божественне походження римського народу та обґрунтувавши право імперії на панування.

Історична основа - зміцнення Римської держави, діяння Юлія Цезаря, Октавіана Августа, епоха принципату.

Міфологічна основа - міфи про Енея. Еней - син Анхіса та Афродіти, після Гектора був найславетнішим героєм Трої, родичем троянського царя Пріама, владара дарданів. Брав активну участь у Троянській війні.

Згідно з міфологією, Еней покинув спалену Трою разом із сином Ас-канієм (Іулом) та батьком Анхісом. Зібравши троянців, після низки випробувань та пригод він заснував нову державу - майбутній Рим. «Енеїда» Вергілія завершується виникненням Риму та пророцтвом про його велич.

Як римська епопея «Енеїда» мала на меті підкреслити божественне походження Рима, уславити нащадка Енея, відновника римської держави - Августа і відтворити в казкових образах міфічного минулого картини сучасної поетові епохи, створивши ідеологічну основу для римської імперії.

Поема Вергілія піднімає низку важливих філософських та моральних питань, актуальних як для античності, так і для сучасності:

• Обов'язок і особисті почуття - конфлікт між любов'ю до Дідони та обов'язком перед батьківщиною, вибір між щастям та долгом
• Вірність батьківщині - готовність пожертвувати особистим щастям заради загального блага та майбутніх поколінь
• Героїзм і самопожертва - готовність віддати життя за високі ідеали та захист слабших
• Втрати та страждання у війні - показ трагедії війни, її наслідків та ціни перемоги
• Доля людини та воля богів - питання про свободу волі, передвизначеність та взаємодію людського та божественного

Сюжет поеми базується на міфах про Енея. Вергілій використав як джерело натхнення «Іліаду» та «Одіссею» Гомера, створивши римський епос, який прославляє Рим та його історію, водночас демонструючи вплив грецької культури на римську літературу.

Поема розповідає про подорож Енея з Трої до Італії, де він має заснувати нову державу. На шляху його чекають численні випробування: морські бурі, зустріч з Дідоною та трагедія розлуки, спуск у підземне царство, битви з ворогами. Усе це він долає завдяки мужності, мудрості та допомозі богів, що підкреслює божественне призначення Риму.