Загребельний "Диво" образи
21 травня 2025 р.
Роман Павла Загребельного «Диво» представляє читачам багатогранну галерею образів, які поєднують історичні постаті та вигаданих персонажів, розкриваючи епоху Київської Русі та глибокі філософські роздуми про природу творчості та людської гідності.
Образ Софії Київської
Софійський собор у творі виступає не лише як історична пам'ятка, але й як потужний художній символ. Він уособлює силу та красу мистецтва, втілення людського розуму та таланту.
Собор сприймається як надійний притулок людського духу, місце, де відразу задомовився дух громадянства та мудрості тих, хто вибудовував державність Київської Русі.
Автор підкреслює, що собор з перших днів існування мало хто вважав за житло для Бога — він став символом людського духу та творчого початку.
Образ Сивоока
Сивоок — це вигаданий персонаж, який уособлює проблему творчого початку в людині, свободолюбства та людської гідності.
Як будівничий Софії Київської, талановитий древлянин пройшов довгий шлях: був ченцем у болгарському монастирі, працював у Візантії, набуваючи досвіду в будівництві та оздобленні храмів.
Дозрілий у своєму таланті та розумінні життя, він повертається до Києва, щоб створити Софію — собор, який поєднує традиції предків та набутий досвід. Сивоок — це втілення чудового таланту, майстра, який віддає себе мистецькому подвигу до останку.
Образ князя Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий представлений як реальна історична постать, характер якої розкривається через складне переплетення добрих та злих вчинків, лагідності та жорстокості.
Автор показує князя як звичайну людину зі своїми слабкостями та недоліками. Ярослав Мудрий часом був жорстоким та самовпевненим, для нього був «раніш закон, а потім благодать».
Загребельний знайшов досконалу міру поєднання «державно-історичного» та «людського» у змалюванні цього персонажа, показуючи його як складну, багатогранну особистість.
Роман «Диво» утверджує глибоку ідею про те, що людина, особливо творча, є найбільшим дивом на землі та найбільшою цінністю. Через систему образів автор розкриває вічні теми творчості, свободи, людської гідності та взаємозв'язку особистості з історичним процесом.