«Загадковий нічний інцидент із собакою»: характеристика героїв

5 вересня 2025 р.•

Роман Марка Геддона «Загадковий нічний інцидент із собакою» розповідає про п'ятнадцятирічного хлопця Крістофера, який має аутизм. Через його особливе сприйняття світу ми бачимо звичайні речі під незвичайним кутом, а характери людей розкриваються по-новому.

Крістофер Джон Френсіс Бун – головний герой

Крістофер Джон Френсіс Бун – п'ятнадцятирічний хлопець (15 років, 3 місяці й 3 дні на момент подій), підліток з аутизмом, який має неймовірні здібності у математиці та фізиці. Живе у місті Свіндон разом з батьком.

Крістофер знає всі країни світу та їхні столиці, а також прості числа до 7057. Він має аналітичний склад розуму, здатний до глибокого логічного мислення. Улюблений персонаж хлопця – Шерлок Холмс, а улюблена книга – «Собака Баскервілів».

Особливості характеру та поведінки:

Абсолютно чесний, не вміє брехати
Прямолінійний і практичний у розумінні світу
Має складності у спілкуванні та розумінні емоцій інших людей
Неймовірно уважний до деталей
Сміливий і наполегливий у досягненні цілей
Мріє стати астронавтом

Крістофер не любить, коли його торкаються. Замість обіймів він і батько торкаються розчепіреними пальцями – це їхній спосіб виявити любов. Хлопець кричить, коли сердитий або спантеличений, може бити речі або навіть людей.

Колірні уподобання: Крістофер ненавидить жовтий і коричневий кольори. Натомість, коли він бачить 4 червоні машини поспіль, це означає Хороший день.

Чому Крістофер не любить жовтий і коричневий

Причини ненависті до жовтого кольору:

Гірчиця
Банани (які з часом стають коричневими)
Жовті подвійні смуги на дорозі
Жовта гарячка – небезпечна хвороба
Жовті квіти (від пилку в нього сінна астма)
Цукрова кукурудза (яка не перетравлюється)

Причини ненависті до коричневого кольору:

Бруд
Підлива
Калі
Дерево (бо воно старомодне, ламається і трухлявіє)
Мелісса Коричнева – дівчина з школи, яка розірвала його малюнок астронавта

Особливості поведінки Крістофера

Хлопець має багато особливостей, які відрізняють його від інших:

Довго звикає до нових людей, поки не переконається, що вони безпечні
Не подобається перебувати в дуже малих приміщеннях з іншими людьми
Стогне, коли йому некомфортно
Відмовляється користуватися зубною щіткою, якої торкався хтось інший
Не їсть, якщо різні види їжі на тарілці торкаються одне одного
Не помічає, коли люди на нього сердяться
Не всміхається
Каже речі, які інші вважають грубими (хоча не має на меті образити)
Сердиться, якщо хтось пересуває меблі
Боїться незнайомих людей, змін, неточної інформації

Сам Крістофер порівнював себе з комп'ютером, який від надмірної інформації зависає. Він каже: «Інколи я думаю, що мій розум — це теж машина, але не обов'язково для нарізання хліба».

Здібності та досягнення

Незважаючи на труднощі у соціальній взаємодії, Крістофер має вражаючі здібності:

Знає математику і фізику на високому рівні
Склав найскладніший іспит з математики на рівень «А»
Знає всі країни світу та їхні столиці
Гарно малює
Грає в шахи
Має детективні здібності (розкрив таємницю вбивства Веллінгтона)
Написав власну книгу

Крістофер доводить, що навіть з особливими потребами можна досягати неймовірних результатів. Він сам їздив до Лондона, знайшов свою маму, був хоробрим і написав книжку. Як він сам каже: «А це означає, що я здатен на все».

Батько – Ед Бун

Батько – головна опора та підтримка в житті Крістофера. Він займається ремонтом бойлерів і опалювальних систем разом зі своїм підлеглим Родрі, має власну фірму.

Батько сильно любить сина, хоча інколи в нього зриває дах, він сердиться і кричить. Але це відбувається лише тому, що він боїться за Крістофера, не хоче, щоб син потрапив у неприємності або йому було боляче.

Найтяжче випробування для нього – втеча дружини до сусіда. Після цього батько залишився сам виховувати сина з аутизмом, що вимагало величезного терпіння і сил. Він намагається створити для Крістофера безпечне і передбачуване середовище.

Мати – Джуді Бун

Мати – спочатку Крістоферу розповіли, що вона померла 2 роки тому від серцевого нападу, коли їй було лише 38 років. Вела активний спосіб життя, їздила на велосипеді, споживала здорову їжу.

Але згодом Крістофер з'ясував, що батько брехав йому. Насправді мати не померла – вона переїхала жити до Лондона з містером Роджером Шиєрсом, їхнім сусідом. Це відкриття стало для хлопця величезним шоком і змусило переглянути все, у що він вірив.

Другорядні персонажі

Містер Роджер Шиєрс – колишній сусід, чоловік місіс Шиєрс. Він пішов від дружини і почав співмешкати з матір'ю Крістофера. Спочатку був одружений із місіс Шиєрс, і вони жили разом, але потім залишив її.

Місіс Ейлін Шиєрс – сусідка Крістофера, власниця чорного пуделя Веллінгтона. Саме вбивство її собаки стає відправною точкою розслідування Крістофера.

Вчителька Шивон – друг та помічник Крістофера у школі. Вона турбується за хлопця, виявляє теплоту та розуміння його особливостей. Намагається створити для нього комфортне середовище, прислухається до його потреб і допомагає знімати бар'єри в спілкуванні. Саме Шивон підказала Крістоферу написати книгу про те, що він сам захотів би прочитати.

Місіс Александер – сусідка Крістофера, добра літня жінка. Саме вона розповіла йому правду про те, що його мама, до того як начебто померла, була близька з містером Шиєрсом. Завжди лагідно розмовляла з Крістофером, пригощала печивом, ніколи не проганяла з подвір'я.

Веллінгтон – чорний пудель, який належав місіс Шиєрс. У нього була кучерява чорна шерсть, а шкіра під нею мала блідо-жовтий колір, як у курки. Вбивство цього собаки стає початком усіх подій твору.

Філософія Крістофера

Крістофер має власний, особливий погляд на світ. Він вважає, що «всі мають особливі потреби». Наприклад, його батько носить штучний підсолоджувач, місіс Пітерс має слуховий апарат, Шивон носить товсті окуляри. Але про них не кажуть, що вони мають Особливі Потреби, хоча насправді такі потреби в них є.

Хлопець каже: «Я не хочу, щоб моє ім'я означало історію про доброту і чесність. Я хочу, щоб ім'я означало мене». Це показує його прагнення до самобутності, до права бути собою.

У Крістофера можна повчитися наполегливості, старанності, порядку і вміння ніколи не говорити неправду. Він доводить, що кожна людина має право на «місце під сонцем», незалежно від своїх особливостей.