Твій книжковий простір
читайКнижковий простір
  • Спільнота
  • Книги
  • Автори
  • Публікації
  • Спільнота
  • Книги
  • Автори
  • Публікації
  • АБВГҐДЕЄЖЗІЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ
    А-Д
    Е-Й
    К-П
    Р-Х
    Ц-Я
    АБВГҐД
    • І. Єрзіна

    • І. В. Анцишкін

    • І. В. Льохін

      Російський мовознавець
    • І. Виноградов

    • І. Гончаренко

    • І. Давиденко

    • І. Марчак

    • І. Морачевич

    • І. Педерцані

    • І. Свет

    • І. Чайковський

    • І.І. Куроленко

    • І.І. Лобода

    • І.І. Харитонов

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • І.А. Ібрагім

    • І.В. Булгакова

    • І.В. Білоконь

    • І.В. Гонцарюк

    • І.В. Мазур

    • І.В. Пилипчук

    • І.Г. Харченко

    • І.Д. Жолнер

    • І.М. Пластун

    • І.О. Післарій

    • І.П. Майстренко

    • І.П. Навка

    • І.С. Іванова

    • І.Ю. Гайович

    • І.Я. Коцюмбас

    • Ібн Сіна

      Перський вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет.
    • Іван Єрофієв

    • Іван Іванович Заєць

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Іван Івасюк

    • Іван Ільєнко

    • Іван Алчевський

    • Іван Анісімов

    • Іван Багряний

      Іван Багряний, письменник, народився 19 вересня (2 жовтня) 1907 року в селі Куземині. Його творчість відзначалася унікальною здатністю до гротеску та гумору серед трагедії. Під час ув'язнення і на засланні він активно писав та виживав творчій діяльності, а в еміграції заснував УРДП та видавав газету 'Українські вісті'.
    • Іван Белебеха

    • Іван Бережнюк

      Доктор економічних наук.
    • Іван Березовський

    • Іван Борковський

    • Іван Боровець

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Іван Бутич

      Український історик-джерелознавець і архівіст.
    • Іван Буше

      Український перекладач із болгарської мови.
    • Іван Біберович

      Український актор, режисер і директор українського театру в Галичині.
    • Іван Бідний

    • Іван Білик

      Український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури.
    • Іван Варзар

      Доктор політичних наук, професор.
    • Іван Васильович Ковальчук

    • Іван Вербяний

    • Іван Верстюк

    • Іван Вирган

    • Іван Вишенський

    • Іван Власовський

      Український церковний та громадський діяч.
    • Іван Вовканич

      Доктор історичних наук, професор.
    • Іван Войцехович

      Український і російський філолог, письменник, лексикограф.
    • Іван Гайдуцький

    • Іван Гасюк

      Доктор фізико-математичних наук, професор.
    • Іван Герасимов

    • Іван Головацький

      Учасник відновлення діяльності НТШ. Автор понад 600 науково-популярних і публіцистичних праць.
    • Іван Гранчак

      Доктор історичних наук, професор.
    • Іван Гущак

    • Іван Гірник

    • Іван Данилович Петренко

    • Іван Данилюк

    • Іван Данюк

    • Іван Джиджора

    • Іван Дзюб

      Український фізик-теоретик, перекладач, дипломат.
    • Іван Дивний

      Український історик.
    • Іван Дмитрик

    • Іван Дубінін

    • Іван Задерейчук

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Іван Карпенко-Карий

    • Іван Качан

    • Іван Кидрук

    • Іван Кобилецький

    • Іван Ковтун

      Український письменник-гуморист і сатирик Розстріляного відродження.
    • Іван Ковтуник

      Доктор сільськогосподарських наук, професор.
    • Іван Кожедуб

      Радянський льотчик-винищувач, повітряний ас.
    • Іван Козаченко

    • Іван Козовик

    • Іван Копач

    • Іван Коровицький

    • Іван Корсак

    • Іван Котовенко

    • Іван Кревецький

      Український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст.
    • Іван Крушельницький

    • Іван Кулик

      український письменник (поет, прозаїк, перекладач), партійний і громадський діяч єврейського походження
    • Іван Кушніренко

    • Іван Лещенко

    • Іван Лико

    • Іван Литвинович

    • Іван Луць

    • Іван Лютий-Лютенко

      Військовий та громадський діяч, підприємець, меценат; старшина Армії УНР, повстанський отаман Холодного Яру.
    • Іван Ляшко

      Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України.
    • Іван Максименко

    • Іван Малкович,

      Іван Малкович — український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Член Спілки письменників з 1986 р. Лауреат Шевченківської (2017) та інших літературних премій, кавалер «Ордена усмішки» (Польща).

      Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка. 

      Вперше його поетичний твір був надрукований у газеті «Літературна Україна» у 1981 році, а вже через 3 роки була видана перша самостійна збірка «Білий камінь». Творчий доробок Малковича налічує 8 поетичних збірок, він є укладачем декількох дитячих антологій.

    • Іван Мандрик

    • Іван Маненко

    • Іван Манжура

      Український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, перекладач.
    • Іван Мартинюк

    • Іван Мельник

    • Іван Михайлович Керницький

      Український мовознавець, доктор філологічних наук.
    • Іван Монолатій

      Український історик, етнополітолог; кандидат історичних наук, доктор політичних наук.
    • Іван Міськов

    • Іван Надольний

    • Іван Назаренко

      Доктор філософських наук, професор.
    • Іван Немирович

    • Іван Нечуй-Левицький

      Український прозаїк, перекладач.
    • Іван Низовий

      Український письменник, публіцист, журналіст, просвітянин, громадський діяч.
    • Іван Носаль

      Український агроном, фітотерапевт.
    • Іван Німчук

    • Іван Ощипок

    • Іван Панькевич

    • Іван Пащенко

    • Іван Петровцій

    • Іван Полтавець

    • Іван Полєвиков

    • Іван Понежа

    • Іван Поп

      Доктор історичних наук.
    • Іван Попович

    • Іван Пущук

      Краєзнавець, історик.
    • Іван Радомський

    • Іван Реванюк

      Любомльський надрайоновий провідник ОУН, який пізніше співпрацював з окупаційною владою УРСР.
    • Іван Рибчин

    • Іван Розпутенко

      Кандидат економічних наук, доктор наук з державного управління, професор.
    • Іван Романюк

    • Іван Сазонов

    • Іван Сварник

    • Іван Сенько

      Український дослідник закарпатського краєзнавства, літературознавства та фольклористики.
    • Іван Сидор

    • Іван Синишин

    • Іван Синяк

      Український історик-джерелознавець.
    • Іван Сойко

    • Іван Сокульський

      український поет, правозахисник, громадський діяч
    • Іван Старовойт

      Доктор філософських наук.
    • Іван Степанович Керницький

      Український письменник, драматург, фейлетоніст, журналіст, гуморист.
    • Іван Стороженко

    • Іван Тимків

    • Іван Тимощук

    • Іван Тичина

    • Іван Туробінський Рутенець

      Учений епохи Відродження, професор Ягеллонського університету.
    • Іван Ужевич

      Староукраїнський мовознавець XVII століття.
    • Іван Федорович Левицький

      Український археолог.
    • Іван Федорченко

    • Іван Фостій

      Український історик, публіцист, літератор.
    • Іван Франко

      Український поет, прозаїк, літературний критик, фольклорист, драматург, публіцист. 

      Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів'яле листя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя».

      Іван Якович Франко народився на Галичині 27 серпня 1856 р. в родині коваля. Змалку майбутній письменник виявляв неабияку допитливість, тому батьки намагалися влаштувати сина до найкращої школи. Він навчався в Дрогобицькій гімназії. Був дуже здібним учнем, бо мав надзвичайну пам'ять, про що засвідчують відомості з його автобіографічного листа: «Шевченка я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину читав, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)». Під час навчання в гімназії І. Франко захопився збиранням книжок. За обсягом його бібліотека нараховувала їх майже 500.

      Іван рано залишився сиротою: батько помер, коли хлопчикові було одинадцять років, а шістнадцятирічним утратив матір.

      Закінчивши гімназію, він вступив до Львівського університету. Його власний творчий доробок на той час становив: збірку віршів, поеми — одна написана німецькою, інша польською мовами, переклади давньогрецьких творів, давньоруського «Слова про Ігорів похід» і декілька глав Біблії. До речі, це неповний перелік надбань юнака.

      Ти тільки уяви собі, усе це Франко створив у дев'ятнадцятирічному віці!

      Майбутній письменник навчався у Львівському університеті, а потім у Чернівецькому, де й здобув вищу освіту. Згодом захистив дисертацію у Віденському університеті (Австрія), діставши науковий ступінь доктора філософії.

      «З вершин і низин» — перша збірка поета, у якій Іван Франко постає революціонером, а вірш «Каменярі», що сповнений прагнень митця розбити скелю, яка заступила шлях до нового, вільного життя українців, дав йому друге ім'я — Каменяр. До найвищих поетичних надбань Каменяра належить і збірка інтимної лірики «Зів'яле листя». А казки «Абу-Касимові капці», «Лис Микита» — це твори, за якими навчалося не одне покоління українців.

      Сучасники називали Івана Франка «академією в одній особі», відзначаючи, зокрема, вільне володіння чотирнадцятьма мовами. На початку XX ст. його обирають членом Чеського наукового товариства; Харківський університет присвоює йому ступінь доктора словесності, а Російська академія присуджує премію за працю «Студії над українською народною піснею».

      Результатом діяльності Івана Франка як письменника, ученого, публіциста, критика, перекладача та громадського діяча є понад п'ять тисяч праць. Випущений у світ п'ятдесятитомник — це лише третина створеного українським генієм.

    • Іван Франчук

    • Іван Фуртак

    • Іван Хабінець

    • Іван Хміль

    • Іван Цихуляк

    • Іван Ціхоцький

      Український мовознавець.
    • Іван Черняков

    • Іван Чумак

    • Іван Шарий

    • Іван Шекера

      Український історик
    • Іван Шелудько

      Український інженер-електротехнік, словникар.
    • Іван Шереметьєв

    • Іван Шкварко

    • Іван Шпиталь

      Український письменник, журналіст.
    • Іван Шпитковський

    • Іван Штефан

    • Іван Щербина

      Український літературознавець, перекладач.
    • Іван Щітківський

    • Іван Юрик

    • Іван-Олександр Максимчук

      Український доктор права, громадський діяч, письменник-мемуарист.
    • Іван-Павло Химка

      Канадський історик українського походження.
    • Іваненко Оксана

      Оксана Іваненко, українська педагог, вихователька та письменниця, народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві. У своєму житті працювала у видавництві, була вихователькою в дитячій колонії та активно діяла у галузі дитячої літератури. Померла 17 грудня 1997 року в Києві.
    • Іваничук Роман

      Роман Іванович Іваничук, український письменник, народився 27 травня 1929 року в селі Трач (тепер Косівського району Івано-Франківської області). Закінчив Львівський університет у 1957 році. Працював учителем у Львівській області та редактором у журналі "Жовтень". Автор романів і новел, він активно брав участь у національно-визвольному русі під час Перебудови.
    • Іванна Гавриш

    • Іванна Девдюк

    • Іванна Заремська

    • Іванна Олійник

    • Іванна Папа

    • Іванна Скиба-Якубова

      Іванна Скиба-Якубова — поетка, публіцистка, культурна менеджерка, виконавча директорка Радіо Хартія. Пише для Dwutygodnik, Korydor, LB.ua, УП.Життя, Craft. Співзасновниця волонтерської групи Help Army (з 2014). Викладачка Українського католицького університету (з 2023). 

      Народилась у Кривому Розі. З 2008 живе в Харкові. 

      Перша поетична збірка, «Замість яблук», видана ВСЛ у 2024 році. 

    • Іванна Сумленна

    • Іванна Федорук

    • Іванна Черленяк

    • Іванна Штиченко

      Український філолог.
    • Іванченко Раїса

      Раїса Петрівна Іванченко, українська письменниця та кандидат історичних наук, народилася 30 листопада 1934 року в м. Гуляйполе. Вона працювала журналісткою, була членом КПРС та публікувала ряд творів, присвячених Михайлові Драгоманову. У своїй кар'єрі вона працювала в університетах, очолювала організації та братства, захоплювалася малюванням і вирощуванням помідорів.
    • Івеліна Черевко

    • Івлін Во

      британський письменник
    • Іво Брешан

      Хорватський драматург, письменник і сценарист.
    • Ігор Євсєєв

    • Ігор Євтушенко

    • Ігор Єрьомін

    • Ігор Іваницький

    • Ігор Іванович Шевченко

      Американський науковець українського походження.
    • Ігор Іваньков

    • Ігор Іванюта

    • Ігор Ільницький

    • Ігор Ільюшин

    • Ігор Акимушкін

      Письменник, вчений-біолог, автор науково-популярних книг про життя тварин
    • Ігор Андрущенко

    • Ігор Баран

    • Ігор Берест

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ігор Бичко

      Доктор філософських наук, професор.
    • Ігор Бондар-Терещенко

      Український поет, драматург, літературознавець, арт-критик.
    • Ігор Бречак

    • Ігор Бураковський

      Український економіст.
    • Ігор Винниченко

    • Ігор Володимирович Симоненко

    • Ігор Воєводін

    • Ігор Гарник

    • Ігор Гиренко

    • Ігор Глічов

    • Ігор Гнип

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ігор Гриник

    • Ігор Гудков

      Доктор біологічних наук, професор.
    • Ігор Гурак

    • Ігор Гургула

    • Ігор Дацків

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ігор Дерев'яний

    • Ігор Довжук

    • Ігор Дубінський

    • Ігор Евенко

    • Ігор Жалоба

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ігор Жиляєв

      Доктор економічних наук, старший науковий співробітник.
    • Ігор Загребельний

    • Ігор Зарудко

    • Ігор Землянських

    • Ігор Зомбор

    • Ігор Калинець

    • Ігор Карась

    • Ігор Каретніков

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Качуровський

      Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець.
    • Ігор Коваль

    • Ігор Ковтун

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Козак

      Доктор біологічних наук, професор.
    • Ігор Колесников

    • Ігор Коляда

    • Ігор Компанієць

      Кандидат юридичних наук, доцент.
    • Ігор Кордис

    • Ігор Костецький

    • Ігор Костіков

    • Ігор Кочергін

      Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету.
    • Ігор Лисий

    • Ігор Лоський

    • Ігор Любчик

    • Ігор Лісовий

    • Ігор Маркус

    • Ігор Мацюк

    • Ігор Медвідь

    • Ігор Мезенцев

    • Ігор Мельниченко

    • Ігор Мельничук

    • Ігор Мицько

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Муратов

      Український поет, перекладач, драматург.
    • Ігор Муромцев

    • Ігор Мягкий

    • Ігор Мікульонок

    • Ігор Нечіпайло

    • Ігор Околєлов

    • Ігор Опацький

    • Ігор Опря

    • Ігор Павленко

      Український перекладач.
    • Ігор Панасов

    • Ігор Пасічник

      Доктор психологічних наук, професор.
    • Ігор Перевозченко

    • Ігор Пиріг

      Доктор юридичних наук, професор.
    • Ігор Побочин

    • Ігор Пошивайло

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Пізнюк

    • Ігор Райківський

    • Ігор Рейтерович

      Кандидат політичних наук, доцент.
    • Ігор Римар

    • Ігор Росоховатський

      Український письменник-фантаст, прозаїк і поет.
    • Ігор Рукавіцин

    • Ігор Семида

    • Ігор Серебряков

    • Ігор Ситий

    • Ігор Слєдзінський

    • Ігор Старенький

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Трубін

      Кандидат юридичних наук.
    • Ігор Усатенко

    • Ігор Фареній

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ігор Чава

    • Ігор Чернявський

      Кандидат технічних наук, доцент.
    • Ігор Чоботок

    • Ігор Шихненко

      Кандидат історичних наук.
    • Ігор Шкляєв

    • Ігор Шніцер

    • Ігор Шпик

    • Ігор Шудрик

      Кандидат філософських наук, професор, автор досліджень з історії філософії Слобожанщини.
    • Ігор Юринець

    • Ігор Юхновський

    • Ігорь Носов

      Внук Миколи Носова, фотокореспондент і дитячий письменник.
    • Іза Хруслінська, Забужко Оксана

    • Ізабелла Мальдонадо

    • Ізабелла Сова

    • Іздрик Юрій

      Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину».Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990—1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». У 2017 році книгу «Папіроси» випустили білоруською мовою у вигляді музичного альбому. Він являє собою запис живої імпровізації тріо з Мінська Buben Naruszewicz Baisan з виступу в Музеї Азгура. Перекладена версія збірки отримала назву «Пятка беларуская». За переклад віршів Іздрика взявся білоруський поет Алесь Плотка.
    • Ізидора Косач-Борисова

      Українська мемуаристка, діяч культури, рідна сестра Лесі Українки.
    • Ізот Літинецький

    • Іларіон Гвоздиковський

    • Ілларіон Павлюк

      Український журналіст, продюсер, документаліст, письменник.
    • Ілля Гавриленко

    • Ілля Кокорудз

      український галицький педагог
    • Ілля Куса

    • Ілля Левченко

    • Ілля Литвинчук

    • Ілля Паршин

    • Ілля Полудьонний,

      Ілля Полудьонний — психолог, гештальт-терапевт, співзасновник сервісу онлайн-психотерапії TreatField.com. Співавтор популярного українського подкасту про психологію «Простими словами».

      Ілля Полудьонний вивчав психологію у Київському національному лінгвістичному університеті та гештальт-терапію у Гештальт університеті Києва. Декілька років займався дельфінотерапією – працював з людьми з особливостями в розвитку.

      У 2015 році разом із партнером заснував платформу TreatField, яка надає можливість проходити терапію онлайн, самостійно обравши одного з десятків спеціалістів. У 2019, разом з редактором «The Village. Україна» Марком Лівіним, запустив подкаст «Простими словами», покликаний популяризувати психотерапію та звернути увагу слухачів на свій внутрішній стан та ті бентеги, які зазвичай лишаються поза увагою, але суттєво впливають на наше психічне здоров'я. 

    • Ілля Самойловський

    • Ілля Стронґовський

    • Ілля Хоменко

    • Ілля Шевчук

    • Ілля Шульга

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ілона Бузаджи

    • Ілона Сиваш

    • Ілько Борщак

    • Ілько Лемко

      Музикант, письменник, публіцист, дослідник історії Львова.
    • Ілюха Юлія

      >Юлія Ілюха – українська письменниця, журналіст, волонтер АТО. Народилася 1982 року в селі Гонтів Яр на Харківщині. Закінчила Харківську державну академію культури та Львівський національний університет ім. Франка. За першою освітою – менеджер-економіст, за другою – журналіст.
    • Іліє Мазорє

    • Імран Касумов

    • Інеса Татіївська

      Кандидат історичних наук.
    • Інна Ісакова

    • Інна Акмен

    • Інна Базилянська

    • Інна Данилюк

      З 2020-го вивчає літературу для дітей у творчій групі Оксани Лущевської «СТОРІ+Я» та з «Літоствітою». У межах курсу «СТОРІ+Я» написала повісті «Чарівні Дракони острова Ґозо» та «Пірнути в Київське море» (для дітей 8+), вихід яких окремими книжками заплановано на літо 2024-го у арт-видавництві «Чорні Вівці» та «Видавництві Старого Лева». Літредакторка текстів для сайту «Я пишу з війни» (https://uawitness.com/), «Видавництва Старого Лева».

      Літературна оглядачка у Barabooka:

      https://www.barabooka.com.ua/nova-shhirist-dlya-novih-doroslih/

      https://www.barabooka.com.ua/kazki-zaplutani-lamani-navivorit/

      Лавреатка Міжнародної українсько-німецької премії ім.О.Гончара (2008 р., за добірку новел для дорослих). Одна з новел тієї добірки, «Так звір за звіром тужить», опублікованав журналі «Неопалима купина» (2009 р.), ще одна, «До лелек», – в «Українській літературній газеті» (2022 р.). Писати художні твори почала з молодшої школи, у старших класах новели були опубліковані в житомирській пресі (звідки родом), у 10-му класі мала написані дві історичні повісті. Випускниця спеціальності «Літературна творчість» КНУ ім.Т.Шевченка (2009 р.). Після закінчення університету 9 років працювала редакторкою, журналісткою, сценаристкою, літредакторкою на телебаченні та в друкованих ЗМІ. 2015-го року разом із друзями заснувала кіношколу Ukrainian Cinema Village.

      Співпрацювала з найвідомішими фільммейкерами України.

    • Інна Кватира

      Кандидат історичних наук.
    • Інна Ковалишена

    • Інна Косовська

    • Інна Кульська

    • Інна Любар

    • Інна Нагорна

    • Інна Нікітова

    • Інна Поїздник

      Кандидат історичних наук.
    • Інна Савчук

    • Інна Тарасенко

      Кандидат історичних наук.
    • Інна Хлєбнікова

      Кандидат економічних наук.
    • Інна Ходак

    • Інна Хомич

      Кандидат історичних наук.
    • Інна Чайка

    • Інна Чуйко

    • Інна Шостак

    • Інід Блайтон

    • Інґ Селеста

    • Інґеборґ Дей

    • Іполіт Моргилевський

    • Ірванець Олександр

      Олександр Ірванець - поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у Львові у січні 1961 року. Автор кількох відомих збірок поезій та роману. Його твори перекладені багатьма мовами та виставлялися на сценах різних країн. У наш час працює у драматургії та прозі.
    • Ірвін Шоу

    • Ірвін Ялом

    • Ірен Роздобудько

    • Ірен Розьє-Катак

      Французька лінгвіст і філософ.
    • Ірен Фурманова

    • Ірена Барановська

    • Ірина Євдокименко

    • Ірина Алєксєєва

    • Ірина Анатоліївна Мартинюк

      Кандидат психологічних наук, доцент.
    • Ірина Анніна

    • Ірина Баляс

    • Ірина Бойко

    • Ірина Бондаревська

    • Ірина Боровець

    • Ірина Буцяк

    • Ірина Валеріївна Клименко

    • Ірина Ванда

    • Ірина Вереш

    • Ірина Верховцева

    • Ірина Владиславівна Петрова

      Доктор культурології, професор.
    • Ірина Вовк

    • Ірина Войцехівська

      Джерелознавець, дослідниця історіографії історії України.
    • Ірина Волкова

    • Ірина Вільде

      Ірина Вільде — українська письменниця. Лауреатка Шевченківської премії. Депутатка Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Очолювала Львівську організацію Спілки письменників України.

      Псевдонім Дарини Дмитрівни Полотнюк-Макогон. Вона народилася в м. Чернівці в родині письменника Дмитра Макогона, який походив з давнього шляхетського роду. 

      За збірку новел «Химерне серце» і повість «Метелики на шпильках», Ірина Вільде стала лавреаткою другої нагороди премії Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка — найпрестижнішої літературної відзнаки в українській Галичині.

      Працювала кореспонденткою газети «Правда України», була обрана депутаткою Верховної ради УРСР, до обласної та міської рад м. Львова. Нагороджена двома радянськими орденами. Отримала Шевченківську премію за роман «Сестри Річинські». Довгий час була головою Львівської організації Спілки письменників УРСР.

    • Ірина Гаврилюк

      Кандидат медичних наук, доцент.
    • Ірина Гах

      Кандидат мистецтвознавства.
    • Ірина Гнатюк

    • Ірина Гонца

    • Ірина Горбань

    • Ірина Горницька

    • Ірина Грабовська

      Українська письменниця, блогерка, журналістка і перекладачка.
    • Ірина Грідіна

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ірина Гутковська

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Д'яконова

    • Ірина Денис (Ханас)

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Дмитришин

    • Ірина Добинда

    • Ірина Дудко

      Доктор політичних наук
    • Ірина Діптан

      кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
    • Ірина Жиленко (молодша)

      Українська історик.
    • Ірина Жиленко (старша)

      Українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист.
    • Ірина Запольська

      Ірина Запольська — акторка, режисерка, театральна менеджерка. Викладачка, дослідниця театру, авторка освітніх програм, кураторка Дитячої програми Міжнародного мультидисциплінарного фестивалю сучасного мистецтва Гогольфест. Президентка ГО «Творчий дім», тренерка програми для вчителів «Інноваційні методи викладання в освіті для сталого розвитку». В 1997 році закінчила Державний інститут театру, музики та кінематографії ім. І.К.Карпенко-Карого, факультет театрального мистецтва за спеціальністю «Театрознавець». 

    • Ірина Заїнчківська

    • Ірина Зенич

    • Ірина Казимір

    • Ірина Кальницька

    • Ірина Калінська

      Кандидат економічних наук.
    • Ірина Карашевич

    • Ірина Качанюк-Спєх

      Українська перекладач та літературознавець.
    • Ірина Кащей

    • Ірина Климчук

    • Ірина Коваль-Фучило

    • Ірина Ковальова

      Український історик та археолог, доктор історичних наук, професор.
    • Ірина Ковбаса

      Ірина Ковбаса - філологиня, випускниця Могилянки за спеціальністю «Теорія, історія літератури і компаративістика». Працювала журналісткою та проєктною менеджеркою. Вважає, що має дві суперсили - мову та уяву. А ще вважає, що ці суперсили є у кожного. 

      Обожнює книжки, вареники (їсти, звісно, не ліпити) і своє карколомне дитинство в місті Золочеві, що на Львівщині, яке стало основою для першої книжки "Ходи до бабці, обійму".

    • Ірина Ковра

    • Ірина Козир

      кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, проректор із науково-педагогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
    • Ірина Колесник

      Доктор історичних наук.
    • Ірина Коломієць

    • Ірина Котлярська-Фесюк

    • Ірина Кузьміна

    • Ірина Литвин

    • Ірина Львова

    • Ірина Ляшуга

    • Ірина Магдиш

      Народилася у Львові. Вищу освіту здобула у Поліграфічному інституті імені Федорова (закінчила з відзнакою у 1984 році. Спеціальність — редактор наукової, технічної та інформаційної літератури). Працювала у Львівській музичній школі-інтернаті імені Крушельницької, а також у Києві, зокрема у піар-компанії “Прайм-Тайм” та в Адміністрації президента України. З 2003 року працювала редактором журналу «Ї» та куратором Музею Ідей, що у Львові. З грудня 2014 року до жовтня 2015 року — керівник управління культури Львівської міської ради.

    • Ірина Малацай

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ірина Мамонтова

    • Ірина Маркова

    • Ірина Мартинюк

      Кандидат економічних наук.
    • Ірина Матяш

      Доктор історичних наук, професор.
    • Ірина Мельник

    • Ірина Морозова

      Доктор філологічних наук, професор.
    • Ірина Наріжна

      Українська поетеса
    • Ірина Невмержицька

    • Ірина Неснова

    • Ірина Несторенко

    • Ірина Ничитайло

      Кандидат юридичних наук, доцент
    • Ірина Огієнко

    • Ірина Озимок

    • Ірина Орлевич

    • Ірина Осечинська

    • Ірина Панчук

    • Ірина Пасько

    • Ірина Петрович

    • Ірина Плотнікова

    • Ірина Погранична

    • Ірина Потапчук

      Кандидат філологічних наук.
    • Ірина Преловська

    • Ірина Пустиннікова

      Ірина Пустиннікова (псевдо Blacky Kamienczanka) — українська журналістка, дослідниця архітектурних пам’яток, краєзнавиця, мандрівниця та фотохудожниця. Народилася та живе в місті Кам'янець-Подільський.

      Ірина здобула освіту філолога в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, де отримала червоний диплом з англійської філології. Вона авторка найстарішого українського краєзнавчого сайту «Замки і храми України», створеного у 2001 році за порадою львівського геральдиста Валерія Напіткіна.

      Ірина почала свою кар'єру як викладачка англійської мови, а згодом почала писати статті для різних українських медіа, таких як «Фокус», «Кореспондент», «Країна», «Локальна історія», «Світ туризму», «Твій номер», «Фортеця», «Високий замок», «Твоє місто» та «Подолянин».

      У 2006 році вийшла її перша книга «Чернівці для небайдужих». Відтоді вона стала авторкою та співавторкою понад 20 путівників різними регіонами й містами України, зокрема серій «Україна. 101 стародавній замок», «Україна. 101 величний храм» та «Україна. 101 славетне місто», які були відзначені на Львівському форумі видавців в номінації «Краєзнавча і туристична література».

      Ірина також відома як дослідниця європейської та української культури, зокрема вивчає маланки та їхній зв'язок з карнавальною культурою Європи. Вона не тільки побувала на десятках українських ритуалів, а й бачила древні язичницькі зимові обряди Австрії, Німеччини, Румунії, Швейцарії та Польщі. 2010 року книга «Середньовічні замки Європи» отримала персональний приз членів журі на Львівському форумі видавців.

      Працювала як фотохудожниця, брала участь у кількох фотовиставках в Україні та одній у Бразилії.

      Ірина виховує сина Григорія і має багато котів.

    • Ірина Раєвська

    • Ірина Рибачок

    • Ірина Роздольська

    • Ірина Рудько

    • Ірина Сабор

    • Ірина Савка

      Ірина Савка не збиралася бути письменником. Народилася в селі Баранівка під Бережанами. Отримавши музичну освіту, навчала дітей теорії музики, сольфеджіо, викладала музичну літературу, вела хори, вокальні ансамблі у містечку Копичинці на Тернопільщині. Писати почала тоді, коли історії, колись почуті, затримані і переосмислені, раптом стали прориватися на папір. Чіткі, як мелодії, знані з дитинства, – ні додати, ні відняти, – вони лягали саме так і в такому порядку, як ви їх бачите у цій книзі. Можливо, ці новели могли бути написаними набагато раніше. Але з’явилися тільки тоді, коли зникли зайві звуки суєти і в тиші можна було почути саме ті, найважливіші, слова.

       

    • Ірина Савюк

      Українська перекладач.
    • Ірина Сергіюк

    • Ірина Сергіївна Маркова

    • Ірина Сидоренко

    • Ірина Силивонець

    • Ірина Склокіна

    • Ірина Скляр

    • Ірина Славінська

    • Ірина Слюсаренко

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ірина Снітко

    • Ірина Спудка

    • Ірина Стадник

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ірина Стрикун

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Тараненко,

      Засновниця креативної агенції Green Penguin, співзасновниця анімаційного видавництва Books & Cartoons. Авторка проєкту «Книга-мандрівка. Україна» (книга та анімаційний вебсеріал), а також продовження «Книга-мандрівка. Незалежні», «Книга-мандрівка. Нескорені», «Книжечка-мандрівочка». Має багаторічний досвід роботи продюсеркою спортивного департаменту на Суспільному телебаченні України. Керівниця кампаній, що завоювали міжнародне визнання у сфері креативної та соціальної реклами — найкраще агентство Центральної Азії, перемога на Lions Creativity Days Ukraine 2015, спеціальна відзнака UNICEF за кращу соціальну рекламу, нагороди міжнародних фестивалів Effie, Epica Awards, KIAF, Red Jolbors Fest, AD STARS, Red Apple, Ad Black Sea, White Square.

    • Ірина Терлецька

      Кандидат історичних наук, доцент.
    • Ірина Тесленко

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Тимар

    • Ірина Тихоненко

    • Ірина Ткаченко

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Требульова

    • Ірина Фрідман

    • Ірина Хараб

    • Ірина Хоменко

    • Ірина Хомин

    • Ірина Хромова

    • Ірина Цюп’як

    • Ірина Цілик,

      Українська письменниця та режисер.

      Народилася в м. Київ. Освіту здобула у Київському національному університеті театру, кінематографу і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

      Працює режисером в галузі кіно, музичних та рекламних проектах. Написала сценарії до фільмів «Вдосвіта» та «Помин». Авторка низки прозових, поетичних книг та публікацій: «Ці», «Післявчора», «Родимка». Лауреат кількох літературних премій.

      Працює і в музичній індустрії: вірші письменниці використовують у своїх піснях такі виконавці, як   Антоніна Матвієнко, «Бумбокс», «Сестри Тельнюк», «Коzак System», «НеДіля».

      Заміжня, виховує сина.

    • Ірина Чайка

    • Ірина Чернова

    • Ірина Черновол

    • Ірина Чечуліна

    • Ірина Чуян

    • Ірина Шаповалова

    • Ірина Шарафутдінова

      Кандидат історичних наук.
    • Ірина Шаркова

    • Ірина Шевченко

    • Ірина Шкарупа

    • Ірина Шувалова

      Ірина Шувалова – українська поетка, перекладачка та дослідниця. Народилася в Києві. Здобула ступінь магістра порівняльного літературознавства в Дартмутському коледжі у США (2014) та звання доктора наук у галузі славістики в Кембриджському університеті у Великобританії (2020), де вона також викладала українську мову. Стипендіатка програм Фулбрайт та Ґейтс Кембридж. Авторка чотирьох поетичних книг – «Ран», «Ос», «Аз» та двомовної «Pray to the Empty Wells» («Молися порожнім колодязям»).

       

      Вірші Ірини включено до складу численних антологій та широко друковано в українській та закордонній періодиці – зокрема, у виданнях «Modern Poetry in Translation», «International Poetry Review», «Podium Literatur», «Radar» та інших. Її поезії перекладено дев’ятьма мовами. Вірші Ірини звучали на численних читаннях та фестивалях – зокрема, на Міжнародному поетичному фестивалі в Осло 2018 року. Крім того, вона брала участь у низці міжнародних літературних резиденцій, включно з Письменницькою резиденцією в замку Готорнден, Шотландія (2015 року).

       

      В її перекладах українською побачили світ збірка поезій Рупі Каур «Молоко і мед» (2019) та роман Янна Мартеля «Життя Пі» (2016). Переклади Ірини друкувались у виданнях «Ambit», «Modern Poetry in Translation», «Poem» та «Words Without Borders». 2009 року вона виступила співупорядницею першої (і наразі єдиної) в Україні антології світової квір-літератури «120 сторінок «содому»». Є лавреаткою численних нагород у царині літератури та перекладу – в тому числі, першої премії Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Поезія» (2010) та премії Стівена Спендера / Йосипа Бродського (Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize) 2012 року. Співпрацювала з Англійським ПЕН як експертка в галузі україномовних перекладних проектів. Є членкинею Українського ПЕН-клубу.

    • Ірина Яворська

    • Іринарх Черкаський

    • Іриней Назарко

    • Ірлявський Іван

      Іван Ірлявський, справжнє ім’я Іван Іванович Рошко, народився 17 січня 1919 року у с. Ірляві на Закарпатті. Закінчив Торговельну академію в Мукачеві, працював в банку та став учасником Закарпатської України. У Празі працював у видавництві та був членом Культурної Референтурі Проводу ОУН. Пізніше був арештований гестапо та розстріляний в Бабиному Яру разом з О. Телігою.
    • Іріна Півоварова

      Російська дитяча письменниця, ілюстратор.
    • Ісаак Клейман

    • Ісаак Кушнір

    • Ісаак Кіпніс

      Єврейський письменник, поет, перекладач.
    • Ісаак Мазепа

      Український політичний і державний діяч, керівник уряду УНР періоду Директорії.
    • Ісаак Маєргойз

    • Ісаак Ройтер

    • Ісидор Воробкевич

      Український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч.
    • Ісидор Шараневич

    • Ісраель Шамір

    • Ісса Кобаясі

    • Італо Кальвіно

    • Іцхак Башевіс Зінґер

      Американо-єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1978.
    • Ішіґуро Кадзуо

    • Ієн Бенкс

      Шотландський письменник-фантаст.
    • Ієн Ґіллан

      Ієн Ґіллан – англійський рок-виконавець, композитор, фронтмен гурту «Deep Purple». Його надзвичайно потужний голос і широкі вокальні можливості стали основою для багатьох хітів цієї групи. Був учасником таких відомих гуртів, як «Black Sabbath», «Gillan», а також є виконавцем партії Ісуса Христа в рок-опері «Jesus Christ Superstar». Написав мемуари «Ієн Ґіллан: Автобіографія лідера Deep Purple».

      Народився 19 серпня 1945 року в Міддлсексі, Англія. Відвідував Hounslow College, пізніше – середню школу округу Ектон. Покинув навчання та працював на фабриці із виготовлення холодильного обладнання. Значний вплив на мрії та подальше життя юнака справив Елвіс Преслі.

      Кілька років виступав разом Black Sabbath та Episode Six. Став відомим після приєднання до Deep Purple у 1969 році. Виконав роль Ісуса в оригінальному записі рок-опери Ендрю Ллойда Веббера «Jesus Christ Superstar» (1970). Залишив гурт в червні 1973 року (повернувся в 1993, залишається у його складі й досі), створив сольний проєкт Ian Gillan Band.

      Займався бізнес-інвестиціями. Одружений, має двох дітей і трьох онуків. У березні 2022 року офіційно засудив російське повномасштабне військове вторгнення в Україну.

      2024  року у  видавництві «Наш Формат» вийшов друком переклад українською мовою книги «Ієн Ґіллан: Автобіографія лідера Deep Purple», написана у співавторстві із Девідом Коеном: історія світового успіху та запаморочливої слави, а також випробувань, які йдуть поряд з визнанням.

    • Ієн Ґіттінс

    • Ієремія Айзеншток

      український і російський літературознавець, текстолог
    • Ієронім Луцик

    Бібліотека
    Головна
    Книги
    Автори
    Публікації
    Видавці
    Про сайт
    Про сайт
    Блог
    Довідка
    Звʼязатися з нами
    Умови використання
    Політика конфіденційності
    Соціальні мережі
    Бібліотека
    Про сайт
    Логотип сайту
    читай © 2025