Автори — сторінка 174

Кандидат психологічних наук, доктор наук з державного управління, професор.

Радянська актриса.

Кандидат економічних наук, доцент.

Наталія Кобринська (1851 – 1920) – українська письменниця та громадська діячка. 

Наталія народилася в селі Белелуя. Її дід, Іван Озаркевич, був популяризатором українських письменників на Галичині, а також ставив п’єси за мотивами творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка та багатьох інших. Наталія здобувала освіту вдома, тому що в Австро-Угорській імперії жінки не мали можливості навчатися в університетах чи гімназіях.

Втрата чоловіка сильно вдарила по Наталії, адже той всіляко підтримував її інтереси, тож її батько взяв доньку до Відня. Там Наталія познайомилася з Остапом Терлецьким, який заохотив жінку до художнього письма – так, у 1883 році, вийшло оповідання «Пані Шумінська». У друці ж жінка дебютувала через рік із оповіданням «Задля кусника хліба».

У 1884 році Наталія організувала перші збори Товариства руських женщин. І, хоч через деякий час діяльність Товариства припинилася, Кобринська хотіла й надалі продовжувати займатися розвитком жіночого руху на українських теренах – у 1887 році фінансовими зусиллями Наталії Кобринської та Олени Пчілки вийшов альманах «Перший вінок».

З 1893 року Наталія починає видавати під маркою «Жіноча бібліотека» збірки «Наша доля», в яких розміщувалися художні тексти та літературні огляди.

Доктор філософії, професор.

Український філолог-класик.