Автори — сторінка 26

Шведський письменник-прозаїк, драматург і живописець, основоположник сучасної шведської літератури і сучасного театру.

Педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ, син отця Омеляна Штефана.

Сходознавець, семітолог, історик.

Український поет.

Турецький письменник, драматург і публіцист.

>Катерина Бабкіна (нар. 22 липня 1985, м. Івано-Франківськ) — українська письменниця (поет, прозаїк, сценарист та драматург).

Віра Багірова - українська письменниця, народилася 15 липня 1948 року в селі Слобідка-Більшівцівська Галицького району Івано-Франківської області. Вона була вдовою та матір'ю, яка писала вірші, оповідання та казки для дітей.

Молодий український письменник-прозаїк, журналіст, перекладач. Його твори вирізняються складним психологізмом, оригінальним стилем, жанровою та стилістичною різноманітністю, серед них широко відомі «Особисто Я особисто Тобі» (2013), «Рольові ігри» (2014), «Псевдонім» (2016). Творчість Івана Байдака присвячена психології вчинків, мотивації дій та їхніх наслідків. Автор надає перевагу малій прозі, де стисло можна розповісти історію і водночас чітко окреслити образи героїв та створити цікаву сюжетну лінію. Іван Байдак став зіркою наймолодшого покоління українських письменників, котрі поступово виходять з інтернетівських нетрів на площі друкованих книг.

Карой Балла - угорський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, народився 17 січня 1957 року в Ужгороді. Незважаючи на церебральну дистрофію, став видатним літератором, працюючи над унікальними проектами в Інтернеті та творчості угорською мовою. Отримав численні літературні нагороди, його твори перекладено вісімнадцятьма мовами світу.

Преосвященний Лазар (Баранович), архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, народився в 1620 році в Україні. Навчався в Київському Братському Богоявленському монастирі та польських колегіях. Активно займався науково-педагогічною діяльністю, ставши ректором Київської колегії та ігуменом різних монастирів. Пізніше призначений архієпископом, розширюючи вплив на виховання юнацтва та відновлення монастирів. Помер 3 вересня 1693 року, залишивши слід у розвитку православ'я та літературі.