Автори — сторінка 77

Герроу Алікс

Герта Мюллер

Гессе Герман

Гі де Мопассан

Гідель Анрі

Гілель Казовський

Гін Анна
>Анна Йосипівна Гін народилася в Харкові 18 січня 1974 року. Закінчила середню школу, вищу освіту отримала за фахом «Вікова психологія». Працювала вихователем у дитячому садочку, пізніше — психологом у школі.
Гюго Віктор

Гюлле Павел

Гізер Ґуденкауф

Гладун Дарина

Глазовий Павло
Павло Прокопович Глазовий був відомим українським письменником, журналістом та сатириком. Народився 30 серпня 1922 року у селі Новоскелєватка, пройшовши шлях від учасника німецько-радянської війни до визнаного лауреата літературних премій. Помер 29 жовтня 2004 року в Києві на віці 82 років.
Гліб Затворницький
Український кінорежисер, сценарист, педагог. Був засновником кількох театрів, а також 1-ї КЕМ (Кіноекспериментальна Майстерня) в Києві.
Глухів Володимир

Гнатюк Іван
Іван Федорович Гнатюк народився 27 липня 1929 року в селі Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства. Його батько загинув у Берлінській битві, залишивши родину в скрутних умовах. Іван навчався в педагогічному училищі, але був заарештований за зв'язки з ОУН і висланий до таборів на Колимі. Після звільнення він став відомим поетом, проте його творчість була цензурована владою.
Гоча Цецхладзе

Гоффман Девід

Гоголь Микола
Микола Гоголь, видатний російський письменник та драматург українського походження, народився в 1804 році в с.Великі Сорочинці. У своїй літературній творчості він створив багато шедеврів, серед яких "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Мертві душі", "Ревізор" та інші. Його ім'я вважається одним із найбільших в світовій літературі поруч з іменами Шекспіра, Гете та Діккенса.
Голден Артур

Голл Арамінта

Голлі Рінґланд
Голлі Рінґланд — австралійська письменниця, авторка світового бестселера «Втрачені квіти Еліс Гарт» казкарка та телеведуча.
Голлі народилася 5 листопада 1985 року в південно-східному Квінсленді. Деталі про родину письменниці не є широко розповсюдженими, але відомо, що вона виросла в Австралії, що стало важливим фактором, який сформував її погляди та інтереси до природи і культури цієї країни. Рінґланд жила зі своєю матір'ю Коллін, яка працювала шкільною вчителькою. Коли Голлі було дев’ять років, її родина переїхала до Північної Америки, винайнявши будинок у Ванкувері. Вони багато подорожували між національними парками Канади та США протягом двох років.
Перш ніж стати письменницею, Рінґлан працювала в Австралії на різних посадах, зокрема була офіціанткою, вводила дані, працювала в кол-центрі та на сезонних роботах. Поїхала до Канади за робочою візою у віці 20 років, а після повернення до Австралії влаштувалася на посаду медіаофіцерки в національному парку Улуру-Ката-Тьюта, використовуючи поезію у своїй успішній письмовій заявці на цю вакансію. Пізніше Голлі залишила цю роботу і була змушена втікати з країни, рятуючись від домашнього насилля. Вона використала свої заощадження, щоб переїхати до Великобританії у 2009 році, де здобула ступінь магістра творчого письма в Манчестерському університеті.
Рінґланд написала свій перший роман «Втрачені квіти Еліс Гарт» у Манчестері та опублікувала у 2018 році. Голлі зізнається, що каталізатором для книги став її досвід життя з насильством з боку чоловіків, яке заглушило її амбіції бути письменницею. Роман був тепло прийнятий читачами та критиками завдяки своїй емоційній глибині, складним персонажам і красивим описам австралійської природи. Книгу перекладено понад 30 мовами. У 2019 році вона отримала нагороду Загальна художня книга року на Australian Book Industry Awards. 2023 року роман «Втрачені квіти Еліс Гарт» був адаптований в однойменний мінісеріал Amazon Prime з Сігурні Вівер та Алісією Дебнам-Кері у головних ролях.
Основний стиль творчості Рінґланд — це поєднання сучасної реалістичної прози з елементами магічного реалізму. В її творах часто підіймаються питання родинних відносин, любові, втрат та самовизначення. Однією з характерних рис її творчості є детальні описи природи та глибоке занурення в внутрішній світ персонажів. Важливе місце займає тема емоційного зцілення через природу та її елементи.
У 2019 році візит Голлі до Австралії на свята перетворився на трирічне проживання у країні через обмеження на подорожі під час пандемії COVID-19. Протягом цього часу вона була співведучою телевізійного шоу Back To Nature, яке зосереджувалося на вивченні природи Австралії. Тоді ж Рінґланд написала другий роман «The Seven Skins of Esther Wilding», який продовжує її дослідження теми жінок та їхніх складних відносин з навколишнім світом. Книга, яка є казковим квестом про зниклу сестру, була опублікована у 2022 році та отримала схвальні відгуки критиків.
У 2023 році Рінґленд опублікувала нон-фікшн книгу «The House That Joy Built». У ній розглядаються вісім тем, з якими сама зіткнулася письменниця, зокрема синдром самозванця, прокрастинація та невпевненість у собі, а також обговорюється, як вона справляється з цими страхами та тривогами.
Письменниця активно працює над новими літературними проєктами. Очікується, що вона продовжить розвивати теми, які зачіпають важливі соціальні питання, та експериментувати з новими жанровими формами. На початок 2026 року запланована публікація роману «The World Beneath Her Feet», наприкінці цього ж року вийде ще одна нон-фікшн книга Голлі. Рінґланд також підписала угоду на два романи, які обіцяє видати в 2028 і 2030 роках.
Голлі живе на межі Манчестера, Англія та Золотого узбережжя, Австралія. І там, і там вона дбає про власні сади з австралійськими квітами.

Голлі Вільямс

Голобородько Василь
Василь Голобородько народився у селі Адріянопіль на Луганщині. Виступав проти русифікації та боровся за українську мову та культуру. Його творчість відкривали за кордоном через цензуру в Україні. Поет активно пропагував українське слово та національну свідомість, а його вірші проникають до глибини української душі.
Головко Андрій
Андрій Васильович Головко був українським письменником, який народився 3 грудня 1887 року у селі Юрки на Полтавщині. Протягом свого життя він працював у сільській школі, у Червоній Армії та здобув велику популярність завдяки своїм дитячим оповіданням та повістям про сільську молодь. Він також був військовим кореспондентом під час війни та писав п'єси для театру. Головко помер 5 грудня 1972 року.