Автори — сторінка 291

Один із найбільш читаних сучасних українських письменників, політичний діяч.

Український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.

Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник.

Василь Симоненко —  український поет, прозаїк і журналіст. Належав до когорти шістдесятників.

Народився в селі Біївці Полтавської області. Ріс без батька.

Після здобуття середньої освіти вступив у Київський університет. Навчався на факультеті журналістики. Став членом літературної студії ім. Василя Чумака. Писав вірші, проте через цензуру не видавав їх. Подружився з такими письменниками як Борис Олійник, Валерій Шевчук та Юрій Мушкетик.

З 1957 року працював у газетах «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича газета». Вступив до Соціалістичної партії України.

У 1962 поет, художниця Алла Горська та режисер театру Лесь Танюк знайшли місця поховань закатованих та розстріляних НКВС та зробили про це заяву. Після цього поет наче б то випадково був побитий працівниками міліції. Стан його здоров’я погіршився – відмовили нирки. Помер у 28 років.

Протягом життя була опублікована збірка віршів «Тиша і грім» та дитячий твір «Цар Плаксій та Лоскотон». Після смерті популярними стали його самовидавані поезії. Посмертно присвоїли Державну премію ім. Тараса Шевченка.

український мовознавець

Доктор історичних наук, професор.